Пошук

Архів записів

Друзі сайту







Історична Волинь
Освітній навігатор
Рівненщина: регіональний інформаційний портал
Бібліоміст


читання інновації книжкова виставка книги РДОБ УБА бібліоміст краща книга Рівне Англійська мова аудіокнига бібліотека Інтернет бібліотеки Проект інтерактивна конференція акція Конкурс краща книга Рівненщини проекти навчання тренінг бібліотекарі реклама соціальні мережі майстер-клас Юлія Ковальчук громада влада Всеукраїнський день бібліотек Рівненська обласна бібліотека Рівненська область дозвілля письменник Бібліофест переможці перемога зустріч презентація незрячі книга досвід обласна бібліотека краєзнавство освіта Письменницький маршрут інформаційні технології професійне читання фахова періодика інсталяція

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0






П`ятниця, 20.04.2018, 22:31
Вітаю Вас Гість | RSS

Libr.Net

методичний блог Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » 2018 » Лютий » 25 » Вімельбухи: від Босха до сьогодення
10:45
Вімельбухи: від Босха до сьогодення

Що може бути цікавіше, ніж читати? Поки малюк залежить від вас в цьому приємному заняттю, не вміючи складати букви в слова, ви ще можете зробити так, щоб книга все його життя доставляла йому задоволення і викликала бажання частіше брати її з полиці.

Вже давно не секрет, що сучасне покоління батьків ростить дітей-візуалів. Можливо, з цим пов’язаний світовий бум на вімельбухи (з нім. wimmeln – «роїтися», і buch – «книжка», себто: книжки, в яких малюнки рояться, мов бджоли), так звані книжки-розглядайки. В останні кілька років у рамках проекту «Бібліотека-партнер Goethe-Institut: Мова. Культура. Німеччина» надали в користування нам декілька сучасних бестселерів цього жанру.

Вімельбухи вже понад сорок років впевнено крокують західноєвропейським книжковим ринком, «захоплюють» книжкові полиці «просунутих» батьків і навіть стають помічними в роботі психологів та логопедів. Що ж так приваблює у книжках без текста, які вже стали світовим видавничим трендом, та чи настільки вони прості й несерйозні, якими здаються на перший погляд?

Вімельбухами називають дитячі розвивальні книжки-картинки з мінімумом тексту (чи взагалі без нього) та яскравими, деталізованими, максимально насиченими візуальною інформацією ілюстраціями. Не новина, що вімельбухи прийшли до нас від німців. Дієслово «wimmeln» у перекладі з німецької означає «роїтися, копошитися, товпитися». Від цього ще одна їхня назва – «книжки, що миготять».

Кожна книжка має героїв, з якими відбуваються цікаві та кумедні події протягом дня, місяця, року. Це дає можливість дитині кожного разу по-новому «читати» картинки і придумувати нові історії. Основне призначення такої книжки — ознайомлення з навколишнім світом, розвиток мовлення та уяви. А для цього книга, яку ви читаєте разом, повинна приносити задоволення вам. Згадайте, як часто вас дратувало соте за день прочитання дурних віршиків і поганих перекладів.

Однак навряд чи багато хто здогадувався, що родоначальників вімельбуха варто шукати ще в епоху Ренесансу. Прабатьками книжок-для-роздивляння вважають нідерландських малярів Пітера Брейгеля-старшого та Ієронімуса Босха. Пригадуєте їхні полотна, що відомі своїм розмаїттям деталей? Чим вам не архаїчні вімельбухи!

Отже, перші книжки для роздивляння почали з’являтися наприкінці 1960-х років. Послідовником Брейгеля-старшого й Босха, і «батьком вімельбуха» вважають німецького художника Алі Мітґуча (нім. Ali Mitgutsch, 1935), одного з найвідоміших німецьких дитячих письменників, автора понад 72 книжок, перекладених близько 20 мовами и проданих накладом більше ніж у 8 млн.

1968 року, використовуючи вже забуті прийоми й техніки німецьких граверів XVI–XVII століть, Алі Мітґуч намалював свою першу книжку-картинку – «Усе навколо в моєму місті» (нім. Rundherum in meiner Stadt). Саме це видання, що було розпродане у світі понад мільйонним накладом, вважається першим вімельбухом (нім. Wimmelbilderbücher або англ. teeming-picture-books). А вже наступного року за цю книжку автор отримав Німецьку молодіжну літературну премію.

Перші книжки Алі Мітґуча являли собою великоформатні зображення, де були змальовані дрібні сцени буденного життя. Для своїх книжок-картинок німецький художник використав так звану «кавалерійську перспективу», суть якої полягала в тому, що під час розгляду зображення всі фігури й об’єкти здавалися однаковими за величиною, незалежно від їх розташування – так, наче читач сидів верхи на коні або ширяв у повітрі, як птах. Таку дещо нахилену перспективу Мітґуч називав «демократичною», оскільки всі фігури на ілюстрації були рівнозначні. З того часу суть і техніка створення віммельбухів суттєво не змінилися.

Вімельбухи швидко стали популярними серед дітей і їхніх батьків та суттєво розширили кордони розповсюдження. Серед знаних авторів книжок-для-роздивляння – Ротраут Сюзанна Бернер, Анна Сьюз, Тьеррі Лаваль, Ліла Лейбер та інші.

В Німеччині віммельбухі це традиція, це– тренд. Немає дитячих магазинів іграшок і просто книжкових без віммельбухов. І вони не тільки величезні, в зростання дитини, а й кишенькові, які так зручно брати з собою на прогулянку, в дорогу. Розвивальні «книжки-розглядалки» для дітей з яскравими, деталізованими, максимально насиченими візуальною інформацією ілюстраціями користуються великою популярністю в німецьких сім’ях.

Книжки із самою лише візуальною розповіддю цікаві і самим батькам, вихователям та вчителям. Вони зменшують дистанцію між дорослими й дітьми. Опиняючись на одному рівні (матеріал книжки однаково новий і цікавий для обох співрозмовників), діти й дорослі можуть вести бесіду більш відверто й природно. Моріс Сендак казав: «Я не вірю в демаркацію [між дорослими і дітьми]. Я не вірю в «О, не кажіть їм цього». Кажіть їм що завгодно, тільки якщо це правда».

Метафоричні малюнки – багатий матеріал для розмови про почуття, а також для формування емпатії. Інколи дитина розуміє якусь метафору відразу, інколи – ні. Якщо дитина не реагує на певний малюнок чи метафору, вона може обрати інший або відкласти книжку на потім.

Метою такого читання не є подолати окремий розділ або цілу книжку, зрозуміти та переказати «мораль». (На жаль, чимало батьків надто зосереджуються на кількісних показниках щодо дитячого читання – такі стандарти їм досі диктувала школа). Навпаки, безсюжетна книжка, або книжка без слів орієнтована на критичне мислення у власному темпі, розвиток уяви і творчості та задоволення від повільного розгляданння деталей. Власне, сама концепція «читання» тут постає як гра, сюрприз, відпочинок.

Вімельбухи мають свої характерні особливості, що відрізняють їх від подібних видань та роблять незамінними у роботі з дітьми: одночасне розгортання всіх можливих сюжетних літній; відсутність єдиного композиційного центру; можливість щоразу вигадувати та проговорювати нові історії, віднаходити нові взаємозв’язки.Отже,особливості віммельбухів:

• яскраві;

• мало тексту;

• насичені ілюстраціями;

• знайомлять з навколишнім світом;

• стимулюють мовлення, уяву, мислення;

• розвивають почуття гумору;

• повністю задіяний увесь простір;

• сюжет створюється при сумісному розгляданні;

• можливість щоразу вигадувати нові історії, сюжетні лінії;

• герої, яких легко впізнати.

Завдання, які можна дати дитині:

• назвати персонаж, об'єкт;

• розповісти про нього;

• порахувати;

• описати;

• назвати настрій персонажа;

• прослідкувати наслідки дій;

  • уявити і придумати подію.

Кожна книга містить всього кілька картонних сторінок. А кожна сторінка має, в свою чергу, по чотирнадцять розгорток (по одній на кожну подію або поняття) розгортка-представлення, наприклад, всіх тварин, їх розвиток, особливості поведінки) Діти разом із дорослими мають можливість спостерігати, як змінюються пори року в лісі, малюк навчає вірно зрозуміти відмінності в способі життя лісових тварин, поміркує про поняття сезонності. Ілюстрації динамічні й емоційні, тож дивлячись на тваринок, легко вигадати про них історію. До того ж, можна вигадувати як гостросюжетні, так і романтичні історії.. Головне – довіритися своїй уяві.

Одна з улюблених книжок дітлахів у всьому світі – це книги про транспорт. Адже що може бути цікавішим за транспорт, детально промальований на великих картонних сторінках. Цікавими й сторінки про будову двигуна, роботу поршней та гальмівной системи.Тут величезне різноманіття транспорту – і громадського, і спеціалізованого.На п’яти картонних розгортках усе зображено в русі: малюки спостерігатимуть за звичайним «життям» автомобілів у великому місті, бачитимуть роботу станції техобслуговування, автоперегони й навіть те, як змінюється все вночі.

Світ, створений у віммельбухах, одночасно чарівно-казковий, і пізнаваний. Конкретні речі: фрагменти інтер’єру, побуту, одягу персонажів, часом пейзажі, національний колорит - цілком вписуються в таємничу атмосферу казки, і в самому, здавалося б, буденному оточенні раптом з'являється таємнича істота, яку бачили, напевне, тільки в дитячих снах ... Віммельбухи якнайкраще підходять для родинного читання, а також надзвичайно корисні в роботі психологів та логопедів.

А у зв’язку із впровадженням у навчальних закладах STEM-освіти, яка об'єднує усі галузі науки і спрямована на розвиток нових технологій, інноваційне мислення для забезпечення потреб сучасного ринку праці, книги-віммельбухи можна вважати першим кроком до технології впровадження до предметів STEM-освітнього спрямування, вибору професій STEM тощо. Можна з впевненістю сказати, що дитячі книги-віммельбухі розвивають потенціал дітей в STEM

Ці унікальні документи допомагають не втратити здатність світосприйняття дитини, а в майбутньому можна використати для проведення методичних заходів, майстер-класів для педагогів у закладах для різних категорій педагогів. Під час роботи виставки у вас буде можливість не тільки побачити ілюстрації в оригіналі, а й узяти видання додому і зробити світ вашої дитини яскравим, барвистим.

Панчук Тетяна 

Категорія: Іноземка | Переглядів: 84 | Додав: black   | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright MyCorp © 2018