Пошук

Архів записів

Друзі сайту







Історична Волинь
Освітній навігатор
Рівненщина: регіональний інформаційний портал
Бібліоміст


читання інновації книжкова виставка книги РДОБ УБА бібліоміст краща книга Рівне аудіокнига бібліотека Інтернет бібліотеки Проект інтерактивна конференція акція Конкурс краща книга Рівненщини проекти навчання тренінг бібліотекарі реклама соціальні мережі майстер-клас Юлія Ковальчук громада влада Всеукраїнський день бібліотек Рівненська обласна бібліотека Рівненська область дозвілля письменник Бібліофест переможці перемога зустріч презентація круглий стіл незрячі книга досвід обласна бібліотека освіта Письменницький маршрут інформаційні технології професійне читання фахова періодика молоді бібліотекарі інсталяція

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0






Четвер, 17.08.2017, 08:05
Вітаю Вас Гість | RSS

Libr.Net

методичний блог Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » 2016 » Березень » 12 » Вибрані переклади англомовної шевченкіани
18:27
Вибрані переклади англомовної шевченкіани
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
І голос твій нам душі окриля
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля.
У росяні вінки заплетені суцвіття
До ніг тобі, титане, кладемо.
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
Тебе своїм сучасником звемо
                                                                               (В. Симоненко)
               Цими весняними днями у відділі обслуговування документами іноземними мовами традиційно відбулося вшанування двохсот другої річниці від дня народження великого Кобзаря. Студенти РДГУ факультету іноземної філології зробили порівняльний аналіз та натхненно декламували знайомі вірші Шевченка в інтерпретаціях на англійську мову відомих перекладачів.
Мета:
         -   ознайомити з формами перекладацької розвідки;
  • залучення студентів до пошукової творчої діяльності з метою глибшого засвоєння основних перекладів на англійську мову;
  • виокремити загальновідомі та рідкісні переклади поета на англійську мову;
  • розвивати допитливість, уміння зіставляти форми перекладів і робити висновки;
  • виховувати патріотичні почуття; уміння співчувати, любити і поважати життя, творчість Кобзаря;
  • вчити розширювати роботу додатковими матеріалами;
  • відчувати емоційний зміст слова;
  • удосконалювати навички дослідницької роботи;
  • розвивати вміння працювати з мемуарною літературою.
                -      поглиблювати у студентів навички аудіювання, читання та перекладу віршованих текстів, вміння логічно мислити, висловлювати свої думки англійською мовою;
      -      виховувати у студентів любов та повагу до рідного краю, бажання пізнання нового, мотивувати до поглибленого вивчення видів перекладу.
 
Актуальність: актуальною для викладачів та студентів іноземної мови, розрахована на студентів-перекладачів та студентів спеціальностей з вивчення англійської мови, в якості основного і допоміжного матеріалу.
Практичне значення: захід має практичне значення;  включає навчально-методичний матеріал для організації перекладацької майстерні з англійської мови з використанням ефективних форм та методів практичного спрямування: інтерактивні методи: вправи, використання сучасних ТЗН: PanaBoard, елементи проектного методу: готові студентські міні-проекти: Історія перекладів творів Шевченка на англійську мовуІсторія написання твору «Заповіт»; , презентації, тестовий контроль видів перекладів
Компаративність: переклади, оригінали, віршовані/прозові тексти
Хід перекладацької майстерні:
Для занурення в тему демонструється тематичний ролик із супровідним текстом англійською мовою «Monumental Kobzar» про пам’ятники Великому Кобзареві за кордоном.
1.Вступне слово бібліотекаря: «Творчість Т. Г. Шевченка – визначне досягнення українського народу в галузі духовної культури, а історія Шевченкового поетичного генія є частиною історії його батьківщини. В наш час його твори, перекладені на десятки мов, стали невід’ємною частиною національної культури багатьох народів світу. «Вражаюча музика його української поезії», як писала Войнич, досягла найвищого рівня ліричної поезії, яку могла би створити людина. Саме тому сотні спроб перекладу Шевченка були зроблені практично на всі основні мови світу.
               Отже, в рік, що його оголошено Президентом Порошенко роком англійської мови в Україні, ми обрали вічну тему вічного Шевченка та входження його творчості до англомовного світу. Англійська мова, якою зараз говорять і яку розуміють на всіх континентах, представила Шевченка для світової читацької громади якнайбільше.
2.Студенти РДГУ: (про історію перекладів творів Шевченка на англійську мову) : «Споконвіку художній переклад був рухом ідей, мистецьких цінностей від народу до народу. В наш час його роль незмірна зросла.
               До американського, канадського і англійського письменництва повноправно входить творчість Т.Г. Шевченка. Дотепер над розкриттям Шевченкового слова до англомовного читача працювало понад 80 перекладачів. Майже всі поезії Шевченка відтворені англійською мовою. Багато з них мають по декілька інтерпретацій. Зокрема, «Садок вишневий коло хати» - одинадцять, а «Заповіт» - двадцять.
               Першу спробу представити Шевченка англомовному світові зробив 130 років потому Андрій Онуфрійович Гончаренко. Природжений лінгвіст він володів грецькою мовою, був обізнаний зі світовою історією та архітектурою. 1 вересня 1868 року у «Віснику Аллекі» Гончаренко почав публікувати в оригіналі уривки Шевченкових творів.
               Перше видання окремою публікацією “Кобзаря” англійською мовою побачило світ у 1964 році в Канаді В. Кіркконелом та К. Андрусишиним.
               Глибокий аналіз і докладну інформацію про Шевченка знаходимо в працях Вільяма Ричарда Морфіла. Це відомий англійський славіст, професор Оксфордського університету. Уперше про поета він писав у 1876 році.Серед перших спроб перекладу обрано «Заповіт». Переклад сумлінний, але не дуже поетичний. Треба визнати, що при всій шанобі до українського поета, при всій симпатії до нього як борця проти кріпацтва, Морфіл був далекий від глибокого розуміння Шевченка.
               Великий Шевченко духовно єднає народи всієї планети, а ритмом свого "Заповіту" він, як висловився поет Микола Браун, "минуле з майбутнім з'єднав". На таке здатні лише найвищі злети невмирущого людського духу.
3.Студент 2.: Міні-проект «Історія написання твору «Заповіт».
               «Заповіт» Т. Шевченка – це своєрідний гімн визвольної боротьби українського народу, мав і має великий вплив на українську культуру. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського
               Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.
               У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до лікаря Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова: «Як умру, то поховайте Мене…».  
               Саме ці події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж написання вірша викликано суспільно-політичними умовами життя країни в 30–40-х роках ХІХ століття, сповненого глибокого революційного змісту.
               Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843–1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок: …вставайте, кайдани порвіте. У поезії “Заповіту” відчувається сила народу, віра в його безсмертя, впевненість у неминучій перемозі. Т. Шевченко не тільки висловлює мрію про майбутнє, а й прагне уявити його собі, закликає до революційної боротьби.
               Вперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). Спочатку вона не мала заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася у вигляді редакційної версії у виданні «Кобзаря» 1867 року.
4.Розповідь бібілотекаря:  (Про переклади «Заповіту» та інших творів поета). Від шедевра політичної лірики Шевченка – "Заповіту" - часто починається знайомство народів світу із творчістю Кобзаря. Найвидатніші майстри слова трансформують його засобами рідної мови. Завдяки праці перекладачів маємо близько 500 перекладів пісні пісень українського генія 147 мовами світу. Деякими з них "Заповіт" перекладено 5-10, 15 і більше разів. Зокрема, російською мовою існує 35 інтерпретацій цього твору.
5.Демонстрація PowerPoint презентації: «Перекладацька лоція: конкордація творів Шевченка англійським перекладам».
               Після показу студенти декламують «Заповіт» у перекладах Віри Річ, Джона Віра, Е.Л. Войніч.
6.Аналіз перекладів тексту «Заповіт» Шевченка
Переклад «Заповіту», як і оригінал,  характеризується постійною зміною настрою, причому, саме від одного полюса до іншого (буйство – прощання). І не дивно, що цей вірш має десятки музичних інтерпретацій. За формою - це ліричний монолог, у якому поет висловлює свою єдність із народом (він навіть готовий зректися Бога). Цікавим для перекладу є, по-перше, всім відомий перифраз “реве ревучий” – “The mighty river roar”. (Джон Вір). To the river voices roaring? Roaring in my ears (Войніч Е.). «The raging river roar» (Падріак Бреслін).  Алітерація відтворена вже за допомогою самої мови, яка в цьому випадку дає перекладачу в розпорядження мотивовані назви предмета та його дії. Останні рядки вірша ілюструють зазначену вище опозицію почуттів:
“... І вражою, злою кров’ю “ = …And water with the tyrants’ blood (Джон Вір). “And as ye spill the tyrans bloos”( Падріак Бреслін). “Wather your new liberty with blood for rain” (Войнич).
Волю окропіте.  = The freedom you have gained. (Джон Вір).
               Авторське “окропіте” передається за допомогою дієслова “water”, яке завдяки своїй семантиці в цьому випадку дещо знижує відчуття шалу присутнє в оригіналі. Останній рядок твору є синтезом ідеального світовідчуття поета, відтворюється за допомогою антонімічного перекладу “незлим” – “kindly”, та конкретизації: “тихим” – “softly spoken”(Джон Вір). А в Падріака Бресліна= “Do not speak kindly and gentle words for me” . До речі, у перекладі здійснюється зміна акцентів. Останній рядок оригіналу переставляється на рядок вище і втрачає своє попереднє фінальне значення.
               На початку ХХ століття серед перекладачів Шевченка англійською мовою виділяється Етель Ліліан Войнич – англійська письменниця і композитор, автор славнозвісного роману «Овід» («Ґедзь», «TheGadfly»). Вона передала дух оригіналу, не забуваючи про деталі.   Тільки після 20 років наполегливої праці вона опублікувала у власному перекладі 156 Шевченкових рядків. Кращі серед перекладів – «Заповіт» (найдосконаліша з усіх дотепер відомих англомовних інтерпретацій), «Зоре моя вечірняя», «Мені однаково чи буду…». Безмежна щирість проривається крізь переклад. Порівняймо:
 
Shall pray for me, or pass me by.
One only thing I cannot bear:
To know my land, that was beguiled
Into a death – trap with a lie,
Trampled and ruined and defiled…
Ah, but I care, dear God;
I care!
 
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять лукавії в огні
Її обкраденною, збудять…
Ох, не однаково мені
 
               Е. Войнич зберегла багатство змісту і своєрідність стилю першотворів, приміром перенесення, повтори, мелодійність внутрішніх рим, риторичні звертання.
               В Англії відомою поетесою є Віра Річ, яка в 1960-69 роках опублікувала переклади 51 твору Шевченка, серед них – 9 поем. Її переклади вважаються найбільш поетичними та близькими по духу і розумінню поезії оригіналів творів. В. Річ познайомила  англійських читачів з найбільшою кількістю творів Шевченка у власному поданні. Віра Річ при перекладі зберігає і користується художніми прийо-
мами оригіналу – перенесеннями.
Минають дні, минають ночі,= Days are passing, nights are passing,
                                                                                            Days go by and nights go by  (Alexander J. Motyl)
               Однією з численних ознак мовного буття Т. Шевченка є здатність до афоризмів, яка ґрунтується на простоті, точності й красі художнього слова. Віра Річ поєднала точність із художністю і в лаконічній формі передала узагальнені глибокі думки поета:
Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! = O my thoughts, my heartfelt thoughts. I am troubled for you 
Серце мліло, не хотіло Співать на чужині… = Heart was reeling, was unwilling  To sing among strangers
               У всіх перекладах Віри Річ простежується мікроскопічна увага до змістових і формальних деталей Шевченкового тексту, поєднання смислової точності з віршувальною вірністю, обов'язковим збереженням віршового розміру та рими. Мабуть, єдиній з усіх перекладачів поезій Т. Шевченка англійською мовою Вірі Річ удалося створити високопоетичні, самодостатні віршові твори, які водночас і сприймаються органічно, свіжо і невимушено англійською мовою (а не як щось вторинно-другорядне) і тонко передають семантичні та ритмо-інтонаційні нюанси першотворів. Англомовні читачі, не знаючи української мови, захоплювалися цими перекладами, бо сприймали їх як справжню поезію, як самодостатні у плані художньої цінності твори. Переклади Віри Річ здатні були зворушити читачів, навіть викликати в них сльози.
               Поетичний дар Віри Річ особливо увиразнюється в зіставленні з першотвором, чого англомовні читачі якраз і не могли належним чином оцінити. Тож додаємо від себе бодай один штрих до перекладацького портрету цієї британської поетеси, яка мала задум перекласти увесь корпус творів Тараса Шевченка, здійснивши чимало із задуманого. Переклади Віри Річ ще за її життя одержали визнання і в Україні, свідченням чого стало об'ємне двомовне видання у подарунковому форматі книги "Тарас Шевченко: Вибрана поезія. Живопис. Графіка" (Київ: Мистецтво, 2007) – із паралельними українськими текстами та їх англомовними перекладами. До цієї книги, крім нових, увійшли всі переклади Віри Річ, із виданої нею ще 1961 року в Лондоні англомовної збірки вибраних поезій Тараса Шевченка під назвою «Song out of Darkness». Причому для нового видання вона переробила чимало зі своїх давніших перекладів. Далі покажемо здатність перекладачки без утрати в поетичному плані передавати своїм читачам значення складних історичних реалій. Ось завершальні рядки з вірша "Сон" в оригіналі та перекладі Віри Річ:
І усміхнулася небога,  = Then quietly she smiled, poor mother…
Проснулася – нема нічого...=  She started up…all gone forever!
На сина глянула, взяла  = She looked at little Ivan, then
Його тихенько сповила =  Picked him up, swaddled him again,
Та, щоб дожать до ланового, = And, ere it reached the bailiff's ken,
Ще копу дожинать пішла =  Went off, her sixty sheaves to gather
               Особливо складними для відтворення об'єктивно виявляються два останні рядки: «Та, щоб дожать до ланового, / Ще копу дожинать пішла», де історична реалія «лановий» сусідить з одиницею виміру маси «копа», копна. Перекладачка розв'язує цю задачу в такий спосіб: експлікує значення фрази щоб «дожать до ланового» (в якій закодовано імператив підневільної праці селянина-кріпака), замінивши в ній неперекладну лексему «ланового» на її функціональний аналог «bailiff» (судовий пристав-виконавець), а також експлікує кількісне наповнення архаїчної й маловідомої сьогодні навіть українцям лексеми «копа» за допомогою перифрази sixty sheaves, при цьому семантика двічі вжитої в авторському тексті професійно маркованої лексеми «дож(ин)ать», яка стосується одного з етапів збирання врожаю зернових, у перекладі, – розрахованому для сьогочасного читача, дуже далекого від часопростору Шевченкового вірша, – нейтралізується за допомогою підбору відповідного дієслова з широкою семантикою to gather. Відтак завершальні рядки цієї поезії виявляються повністю зрозумілими для англомовного читача, в чому легко переконатися з їх дослівного зворотнього перекладу: "Та, поки не дізнавсь управитель, / Пішла збирати свої шістдесят снопів" (з перекладу цілком ясно, що невиконання денної норми суворо карався поміщиком). Таким чином, Вірі Річ вдалося і риму створити за аналогією до римування в оригіналі (переклад не точний, але близько наслідує міжрядковий розподіл рими першотвору), і конотативний (емоційно-експресивному значенні) зміст передає без шкоди для поетичної експресії вірша.                                                                                  
               Українська еміграція мала величезний, плідний вплив на популяризацію Шевченкового імені в англомовному світі. Як масове явище вона започаткована, зокрема, у Канаді, у 1891 р. 7 вересня того року до Канади прибуло двоє українських селян, наших земляків, з с. Небилова – Василь Єленяк та Іван Пилипів. Побачивши масиви цілинних земель, вони вирішили залишитись там надовго, а виявилось – назавжди. За приблизними підрахунками 237 тисяч українських селян навіки покинули рідні пороги. Масова еміграція – це завжди трагедія для народу. Але у даному випадку історія сприяла зростанню англомовної Шевченкіани. Під впливом українських поселенців, їх звичаїв і традицій мелодійної української мови і пісні, Шевченковою поезією зацікавлюється багато людей.
               У 1933р. опублікував свої англомовні переклади канадський  український поет Онуфрій Івах. У 9 років він виїхав з батьками до Канади. Отже, як особистість і поет, він сформувався вже там. Але й роки дитинства на Україні закарбувалися в його свідомості. Переклади Іваха цілісні, у них добре відтворено мелодику оригіналу, відчувається виразне бачення Шевченкових образів.
 
Above the dirty sky; below the sleepy sea;  = І небо невмите, і заспані хвилі;
And yonder stretching far away = І понад берегом геть – геть –
Along the shore, in a drunk way = Неначе п’яний очерет
The rushes droop without a wind. = Без вітру гнеться.
               Серед Шевченкових перекладачів на помітному місці є представник української трудової еміграції Іван Федорович Вив’юрський, відомий під іменем Джон Вір. Народився в сім’ї лісорубів з с. Ценява нашої області. Через короткий час після приїзду батьків до Канади. З батьківської хати він виніс глибоку любов до України і з молодих років писав вірші українською і англійською мовами. Джон Вір багато працював, щоб донести в світ слово Шевченка англійською. Він перекладав 29 віршованих творів (4180 рядків). Багато з них перекладено вперше.
               Зворушливий словесний живопис України сприймаємо англійською і відчуваємо, що Джон Вір осягнув майстерність Шевченка-лірика та зумів передати хоча б частково усю гаму емоційних тонів оригіналів.
Реве та стогне Дніпр широкий,   = The mighty Dnieper roars and bellows,
Сердитий вітер завіва, = Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма  = The wind in anger howls and raves,
                                                         Down to the ground it bends the willows,
                                                  And mountain-high lifts up the waves.
               Ще одне підтвердження того, що Джон Вір надзвичайно точно передає мелодійність Кобзаревого слова, свідчить і вдалі переклад поеми «Сон».
               Вернемося до інших перекладів «Заповіту». До цієї поезії зверталося багато перекладачів, і всі вони відзначали, що надзвичайно важко його зробити. Найточніше його здійснив Джон Вір, який досить чітко відтворив складну поліфонію почуттів-закликів, зберігши мужній тон викладу. Ще одним популярним перекладом Віра є «Кавказ».
               Шевченко часто вдається до повторів, а тавтологія – один з його улюблених художніх засобів . В обох прикладах тавтологія втрачається: у першому замість неї займенник “one another”, у другому –
експлікується лаконічне та містке церковнослов’янське “всує”, компенсуючи одночасно дещо втрачений у перекладі попередній рядок оригіналу: “Кругом неправда і неволя”. До речі, церковнослов’янізми Шевченко використовує часто саме для створення іронії, яка в даному випадку переростає в гірку докору. Щодо “неправди і неволі”, то це класичний приклад використання поетом префікса не- на формальному рівні для поширення кола синонімів, а на глибинному – це вираз прагнення Шевченка до урівноваження позитивного й негативного через негацію того, що не викликає симпатії. Тому в рядку “truth transformed to lies” можна побачити відтінок антонімічного перекладу. Після докори та прагнення помститися Гус ніби приходить до тями та просить вибачення, продовжуючи молитву:
 “Не мені “ Великий Господи, простому = O Lord Almighty, it is not, For me, a common man, to judge
Судить великіє діла  Твоєї волі. Люта зла = The wondrous deeds that by Thy will
Не дієш без вини нікому =Are done on earth. Without a cause
… помилуй... Язви язик мій за хули. = Thou wouldst no work people ill…
Та язви мира ізціли.” = I pray… For blasphemy corrupt my tongue,
                                        But cure the earth of what is wrong.”.
  Прихована тавтологія “люте зло” в перекладі нейтралізується; алітерація та тавтологія “язви...ізціли” також нейтралізуються, замість них чітке формулювання ідеї.
“Привітай... мою убогу лепту-думу немудрую “ = …accept My elegy, poor and artless
Про чеха святого... А я тихо = To the saintly Czech…
Богу помолюся, щоб усі слов’яне стали =  While I pray to God That all Slavs as faithful brothers
Добрими братами /...Мир мирові подарують = They’ll bring peace to all the nations,
І славу вовіки!” And eternal fame!
               Авторський композит “лепта-дума” передається іменником “elegy”, який відображує сутність поеми, префікс не- в оригіналі дещо компенсується суфіксом –less у перекладі. Гра слів “мир мирові
експлікується, і автоматично перетворюється з оригінальної ідеї на банальну. Хоча, звичайно, це продиктоване саме можливостями мови. Слід також звернути увагу на втрату лексеми “тихо”, яка супроводжує дію “молитись”. Прикметник “тихий” та його різноманітні похідні зустрічаються в поезії Шевченка доволі часто (110 разів) та несуть велике семантичне навантаження, тому не дивно, що в даному випадку вона опущена.
               Висновки. Бібліотекарь: Розвідка присвячена проблемі декодування та адекватного відтворення етно-міфологічних символів, які репрезентують переклади Шевченка на англійську мову.
               Будучи письменником народним, національним, Шевченко водночас – поет інтернаціональний. Як Дніпро несе свої хвилі в один всесвітній океан, так і Шевченкова творчість вливається в океан людського духу, а його “Заповіт” став гімном українського літературознавства.
               Шевченко став першим духовним послом України в чужоземних світах. З іменем Кобзаря Україна перетнула всі паралелі і меридіани. І скрізь, де на планеті ступала нога українця, народжувалися школи імені Тараса Шевченка, друкувався і перекладався мовами світу «Кобзар».
               Однак, можна зробити загальний висновок щодо відтворення світоглядних домінант Т.Г. Шевченка при перекладі його поезії англійською мовою. У більшості наведених прикладів перекладач користується стратегією нейтралізації, він орієнтується на культуру мови-приймача, хоча, як бачимо, є і винятки. Тому Шевченко як співець українського народу, як яскравий представник українського менталітету в перекладі стає носієм майже загальнолюдських пророцтв, що мають присмак національної специфіки, бо символи Шевченка значною мірою піддаються універсалізації. Щодо авторських засобів творення художніх образів, то вони в більшості випадків залишаються невідтвореними. І це пояснюється, по-перше, різними картинами світосприйняття читача оригіналу і читача перекладу та різними можливостями мов. По-друге, навіть при спробі відтворення шевченківської поетики в повній мірі в результаті дало би окремі деталі, а не багатогранне цілісне тло, на якому поезія і поетика невід’ємні, і де поет розвинув таку міру експериментаторства, що випередив модерністську поетику на кількадесят років.
               Хоча матеріали англомовної шевченкіани мають неоднакову історико-літературну вартість, їх необхідно кожному оцінювати критично, зважаючи на особливості двох мов. Саме ця неоднозначність при перекладі творів митця на англійську мову дає можливість перекладачам-дослідникам розкрити суть цього аспекту, укріплювати національну свідомість громадян України, їх світогляд, ідеали, переконання, любов до пісні, традицій відродження духовності.
Для фахівців:
               Вивчення англійської мови є одним із інструментів активізації фахової діяльності студентів. Матеріали заходу підготовлено та використано під час проведення відкритого заняття з практики перекладу. Як показує досвід , заміна традиційних методів проведення заходів на інтерактивні стимулюють інтерес студентів до нового, сприяють виявленню та розвитку їх  творчих здібностей, стимулюють прагнення до самонавчання та саморозвитку, сприяють підвищенню ефективності заняття та пізнавальної активності студентів.
               Серед активних методів, на наш погляд, найбільш доцільним для використання під час проведення масових заходів є метод застосовування інтерактивної дошки із завантаженими презентаціями, он-лайн матеріалами, відео та аудіо файлами, інтерактивними вправами. Адже саме цей метод сприяє активізації аудіовізуального сприйняття, засвоєння матеріалу, нестандартної подачі  лексичного матеріалу, заінтересовує, мотивує і розвиває творчу уяву, тренує пам’ять. Студенти мають змогу наочно побачити в динаміці те, що раніше засвоювалося з текстів для перекладів. Під час проведення заходу ми спиралися саме на активні форми роботи, тісну взаємодію викладача і студентів, де вони є рівноправними суб’єктами спілкування.  Зіставлення віршованих текстів Шевченка з їх перекладами спрямовано на розвиток мовленнєвих та комунікативних здібностей студентів.
               Студенти РДГУ із задоволенням взяли участь у перекладацьких розвідках поезій великого Шевченка.  Не викликає сумніву й те, що проведення таких масових заходів з дослідження творчості Т.Г. Шевченка сприятимуть глибшому сприйняттю його доробку. Творчість Шевченка вийшла далеко за національні  рамки й набула світового значення, Шевченків «Кобзар» могутньо лунає  усіма мовами світу. Можливо, в майбутньому не тільки студенти, а й всі, хто вивчає іноземні мови, зможуть долучитися до перекладів на різні мови творів великого Кобзаря.
               Хотілося би дізнатися думки колег-бібліотекарів про їхній досвід проведення подібних заходів. Чи використовуєте Ви переклади оригінальних доробок на інші мови для розширення ілюстрації творчості того чи іншого митця-поета?  
Список використаної літератури
 
  1. Бедринець Л. Тарас Шевченко// English Learner’s Digest. – 1996. №5. – С. 4.
  2. Бехта І. Особливості перекладу англійських синтаксичних структур на українську мову. - Львів: Арал, 1999. - 23 с.
  3. Варава Т.  What is Translation? Kinds of Interpreting/ Т. Варава //Англійська мова та література. - Харків: Основа, 2015. - №31. -  С. 25-29.
  4. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. – Львів: Вид-во при ЛДУ «Вища школа», 1983. – 176 с.
  5. Мазур І.М. Тарас Григорович Шевченко в англомовному світі.
  6. Лелюк Л. Тарас Шевченко// English. – 2004. №15. – С. 11.
  7. Мазур І.М. Україна – моя земля. Вивчення теми «Україна» в курсі англійської мови. – Богородчани, 2006.- 45p.
  8. Polupan V.L., Polupan A.P., Makhova V.V. Ukraine. A cultural reader. – Харків: Академія, 2001. -  71р.
  9. Small-Stocki Roman.       Shevchenko meets America. - Milwaukee: Marquette University, 1964. - 71p.
  10. A Concordance to the Poetic Works of Taras Shevchenko. = Конкорданція поетичних творів Тараса Шевченка. T.2/ Ed. O. G. Hawrysch Ilnytzkyj. - Edmonton: Canadian Inst. of Ukrainian Studies Press, 2001. - 3226 p.
 
Панчук Тетяна
Категорія: Іноземка | Переглядів: 460 | Додав: black | Теги: Проект, переклад, заповіт, англомовний світ, аналіз перекладацький, шевченкіана   | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright MyCorp © 2017