Пошук

Архів записів

Друзі сайту







Історична Волинь
Освітній навігатор
Рівненщина: регіональний інформаційний портал
Бібліоміст


читання інновації книжкова виставка книги РДОБ УБА бібліоміст краща книга Рівне Англійська мова аудіокнига бібліотека Інтернет бібліотеки Проект інтерактивна конференція акція Конкурс краща книга Рівненщини проекти навчання тренінг бібліотекарі реклама соціальні мережі майстер-клас Юлія Ковальчук громада влада Всеукраїнський день бібліотек Рівненська обласна бібліотека Рівненська область дозвілля письменник Бібліофест переможці перемога зустріч презентація круглий стіл незрячі книга досвід обласна бібліотека освіта Письменницький маршрут інформаційні технології професійне читання фахова періодика інсталяція

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0






П`ятниця, 20.10.2017, 16:01
Вітаю Вас Гість | RSS

Libr.Net

методичний блог Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » 2014 » Жовтень » 27 » Створення першої української дейзі-бібліотеки для людей з порушенням зору
10:39
Створення першої української дейзі-бібліотеки для людей з порушенням зору
 22 жовтня 2014 р. Рівненська обласна бібліотека у партнерстві з Рівненським обласним осередком ВМГО «Генерація успішної дії» та спільно з «Ресурсним центром освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами» Національного університету «Львівська політехніка» і Українською спілкою інвалідів провели Міжнародний науково-практичний семінар на тему: «Сучасні інформаційні системи для українських користувачів з порушеннями зору: перша українська дейзі-бібліотека».
 Даний семінар відбувся завдяки започаткованому Міністерством культури України проекту «Взаєморозуміння», мета якого створити першу в Україні аудіобібліотеку навчальної та художньої літератури у форматі «дейзі».
  А це в свою чергу не лише суттєво полегшить  навчання дітям та молоді з порушенням зору у загальноосвітніх навчальних закладах, ВНЗ, не лише дозволить читати художні аудіокниги та покращити навігацію по них, але й дозволить оптимально вирішити проблемне питання забезпечення підручниками учнів і студентів з вадами зору.
  Семінар зібрав слухачів з відділів обслуговування центральних районних та міських бібліотек області, бібліотечних працівників вищих навчальних закладів, представників міського та обласного управління освіти, Клеванської спеціалізованої школи, членів громадських організацій, що опікуються інвалідами по зору та багатьох небайдужих до цієї справи людей. Під час заходу слухачі мали можливість дізнатися від організаторів семінару про книжковий аудіоформат «дейзі», його очевидні переваги, технічне і програмне забезпеченням для виготовлення дейзі-книг, напрацювання у ділянці створення першої української дейзі-бібліотеки, унікальними досягненнями у сфері адаптації мультиплікаційних та художніх фільмів для незрячих глядачів.
  В рамках семінару відбулося представлення першої в Україні художньої аудіокниги в дейзі-форматі із захищеними авторськими правами рівненської поетеси Вікторії Самчук «Тобі емоції справжні», створеної спеціалістом Інтернет-центру «Окуляр» Петром Поліщуком. По завершенню заходу авторка подарувала по примірнику друкованого та аудіовидання в центральні бібліотеки області.
  Оксана Потимко, виконавчий директор Львівського обласного осередку ВГО «Українська спілка інвалідів» («УСІ»), закликала усіх присутніх створити резерв начитаних книг для подальшого його перетворення у формат «дейзі» визначеною групою фахівців. Пані Оксана продемонструвала методику начитування книг, а ще головніше передала усім присутнім необхідне програмне забезпечення. Також О. Потимко передала у фонд обласної бібліотеки перший в Україні фільм з тифлокоментарем «Щоденник пам’яті».
  Крім того, було повідомлено, що ті, хто бажає скористатися аудіокнигами в дейзі-форматі на шведській, німецькій, польській мовах може звернутися до публічної бібліотеки м. Хапаранда (Швеція) за електронною адресою: info@mtm.se.
  Семінар, який відбувся в Рівному є першим з серії семінарів, які також пройдуть у таких містах, як Мукачеве, Хуст, Херсон. Учасники проекту наголосили, що мають намір до грудня 2015 року виготовити 2000 позицій аудіокниг у форматі «дейзі», зосереджуючи увагу саме на україномовній та навчальній літературі.
  На завершення семінару керівник секції УБА «Бібліотечні послуги людям з обмеженими фізичними можливостями», директор Рівненської ОУНБ Валентина Ярощук подякувала організаторам та гостям семінару та наголосила, що головна книгозбірня області працює в напряму соціальної роботи понад 10 років і має досвід зі створення аудіофайлів для людей з порушенням зору та аудіокниги. Своїм користувачам бібліотека пропонує понад 1000 примірників аудіокниг навчального, художнього та дозвіллєвого змісту.
  Для тих, хто виявить бажання долучитися до зачитування текстів підручних чи художніх творів, можна звернутися до координатора проекту «Взаєморозуміння» на Рівненщині Петра Поліщука за телефоном: (067)1442766.

 
Пам'ятка для слухачів семінару
"Сучасні інформаційні системи для українських коритсувачів з вадами зору : перша українська дейзі -бібліотека"

 
-комп'ютер з програмами екранного доступу-програми екранного доступу (Jaws, NVDA, Magic)
-брайлівський дисплей
-відеозбільшувач
-дейзі-плейєр або програма PRS

2.       Для яких цілей використовується перелічене обладнання?

-Комп'ютер. При його допомозі незрячі користувачі можуть самостійно набирати і читати тексти (з розширенням doc, txt, rtf), користуватися мережею Інтернет, слухати аудіокниги. Незрячий користувач працює на ПК без допомоги монітора, усю інформацію він сприймає виключно через слухові аналізатори завдяки спеціальним голосовим програмам. Робота на ПК здійснюється не за допомогою мишки, а через клавіатуру.
-Програми екранного доступу поділяють на два типи - голосові (для повністю незрячих) і збільшуючі (для користувачів з залишком зору). Голосові програми (Jaws, NVDA) при натисканні клавіатури комп'ютера вголос відтворюють кожну набрану літеру, речення, текст. Програми для збільшення зображення на екрані (Magic) можуть інтенсивно збільшувати розмір літер (до 64 разів); для користувачів з дуже незначним залишком зору програми для збільшення мають також додатковий голосовий супровід.
-Брайлівський дисплей на відміну від ПК дозволяє зчитувати текстову інформацію з монітора кінчиками пальців, а не при допомозі слухових аналізаторів. Цей пристрій перетворює зображення на екрані монітора у рельєфно-крапковий шрифт. Це дуже зручний спосіб швидкої адаптації текстів: він дозволяє редагувати друковані матеріали з розширенням doc, txt, rtf, а, отже, відкриває повністю незрячим фахівцям можливість працювати редакторами видавництв, вчителями та викладачами, звукорежисерами.
-Відеозбільшувач - пристрій, який замінює лупу, але має функцію освітлення, збільшення літер та заміни кольору читального поля. Відеозбільшувач розміщується над текстом книги, газети тощо, завдяки роликовій поверхні він легко пересувається читальним полем праворуч або ліворуч.
-Дейзі-плейєр або програма PRS використовуються для створення та прочитування книг у форматі дейзі. Плейєр має низку додаткових функцій - розпізнавання текстових документів, доступ до мережі Інтернет та ін.

3.       Що таке формат дейзі, в чому полягають його переваги?

«DAISY» (Digital Accessible Information System - цифрові доступні інформаційні системи) - це спеціальний формат аудіокниг, який характеризується високою ступінню стискання (на одному CD вміщується до 90 годин звучання), захистом від копіювання, і, головне, структурованою розміткою та зручною навігацією. Формат дейзі дозволяє незрячому користувачеві протягом лічених секунд знайти в аудійованій книзі потрібний розділ, параграф, сторінку, абзац, фразу і т.д.
Формат дейзі дозволяє поєднувати різні способи подання книги. Дейзі-книга може містити як звичайний текст, так і аудіодоріжку, ілюстрації, відеоряд. Приміром, начитаний диктором підручник може супроводитися повним або частковим текстом. Користувач сам обирає найбільш зручний для себе спосіб роботи з підручником.
   4.       Які рекомендації потрібно використовувати дикторові при начитуванні книги?

 

 

-перед прочитуванням книги вголос слід добре ознайомитися з нею, уважно проглянувши структуру книги, зміст, звернувши увагу на наявність малюнків, таблиць, схем;
-начитувати книгу слід дозовано, створюючи окремі не надто тривалі за звучанням файли. Так, оптимально начитувати підручник по параграфах, короткими паузами інтонаційно виокремлюючи виділені курсивом або жирним шрифтом підпункти. Якщо параграф охоплює 3-4 і більше сторінки, варто на початку кожної сторінки називати її порядковий номер;
-титульну сторінку потрібно начитувати окремим файлом, починаючи з назви книги або підручника, його авторів, назви видавництва, місця та дати публікації;
-зміст книги або підручника слід також виділити окремим файлом, обов’язково начитуючи всю надруковану інформацію (знак параграфа, римську нумерацію розділів, номери сторінок);
-список рекомендованої літератури або інші додатки необхідно виділяти окремим файлом;
-не потрібно в назві файлів прописувати назви розділів або параграфів, оскільки в такому випадку підручник автоматично вибудується в алфавітному порядку. Слід просто присвоювати кожному наступному файлові наскрізну порядкову нумерацію, щоб зберегти послідовність і структуру начитаної книги (титулка - 001.mр3, вступ - 002.mр3, розділ І (параграф 1) - 003.mр3, розділ II (параграф 2) - 004.mр4);
  • якщо в книзі трапляються малюнки, їх потрібно описати. Сміливо застосовуйте назви кольорів, слова «поглянь, подивись». Опис має бути лаконічним, але змістовним. Якщо малюнок ілюструє завдання у шкільному підручнику, слід попередньо ознайомитися з цим завданням і при описі малюнка закодувати в ньому відповіді на поставлені запитання. Проте не варто при описі малюнка пропонувати незрячій дитині повністю готові відповіді на запитання, стимулюючи її до власних висновків чи оцінок;
  • при описі таблиць потрібно назвати її номер або назву, зазначити, що таблиця складається з двох або п'яти колонок, прочитати назву кожної колонки. Лише після цього слід перейти до пояснення змісту кожного рядка таблиці, щоразу називаючи номер колонки;
  • поезію або художню книгу слід начитувати з відповідним емоційно-інтонаційним навантаженням в голосі;
  • довідкову літературу (енциклопедії, словники тощо) при начитуванні потрібно структурувати у файли за назвами прочитуваних термінів (напр., в енциклопедії про тварин: «лисиця» - 001.mр3, «слон» - 002.mр3, «тигр» - 003.mр3; в енциклопедії Українознавства: «Грушевський Михайло» - 001.mр3, «Перша світова війна» - 002.mр3, «Січові стрільці» - 003.mр3). Файли слід нумерувати наскрізно з метою збереження структури і послідовності друкованої книги.
        5. Які програми і технічні засоби використовують для начитування книг?
Книги можна начитувати на цифровий диктофон або комп'ютер (ноутбук) при допомозі вмонтованого в ПК або зовнішнього мікрофона. Це може бути звичайний мікрофон для Skype. Проте значно кращої якості звуку можна добитися завдяки невеличкому зовнішньому мікрофону, який чіпляється до комірця на одязі диктора. Вони недорогі (до 40-50 грн) і легкі в користуванні.
Перед начитуванням на ПК потрібно інсталювати будь-яку програму для звукозапису. У мережі Інтернет можна знайти безліч безкоштовних програм для запису, набравши у пошуковій системі ключові слова «запис з мікрофона». Найбільш популярними є програми gold wave, audacity, mp3DC220 та ін.


     6. Хто координує процес начитування книг і погоджує список озвучуваної літератури?
У кількох задіяних у проекті регіонах України працюють координатори, з якими можна проконсультуватися і спільно обрати книгу для начитування. Завдання координатора полягає у тому, щоб уникнути дублювання при начитуванні книг різними дикторами. Координатори комплектуватимуть начитані книги, перевірятимуть їх, конвертуватимуть у формат дейзі. Відтак укомплектовану дейзі- бібліотеку зможуть отримати як кінцеві користувачі, так і бібліотечні фонди та книгозбірні. Контакти координаторів проекту:
  1. Волинська область - Максимюк Юлія (099) 2752022
  2. Закарпатська область - Кучинська Аліна (095( 1933251, (097) 7045916
  3. Київська область - Потеляхіна Марія (095) 7282949
  4. Львівська область - Хімка Петро (050) 2677027, (097) 6767362
  5. Рівненська область - Поліщук Петро (067) 1442766
  6. Харківська область - Мухамедшина Тетяна (097) 3037402
  7. Херсонська область - Мірошниченко Наталія (067) 5526107
       7. Де можна знайти інформацію про новітні вітчизняні розробки для незрячих?       
Цікаву та корисну інформацію можна почерпнути на веб-сторінці wvvw.openlife.lviv.ua спеціально розробленій для користувачів з глибокими порушеннями зору. Тут розміщені результати багатьох унікальних проектів, вперше втілених на теренах України: мультиплікаційні та художні фільми з аудіодискрипцією (тифлокоментарем) для незрячих глядачів, озвучена абетка видавництва «А-ба-ба-га-ла- ма-га» з описами малюнків і музичним супроводом, низка іншої пізнавальної інформації про навчальні заклади для інвалідів по зору, сучасні засоби для навчання і реабілітації, можливості для реалізації творчого потенціалу.
 


 
Категорія: Бібліотечні інновації | Переглядів: 720 | Додав: metodist | Теги: аудіокнига, незрячі, дейзі-бібліотека   | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright MyCorp © 2017