Libr.Net

Доповідачем на семінарі був директор Медійно-інформаційного центру міста Біберах (Німеччина) Франк Раумель. Ця бібліотека у 2011 році стала «Бібліотекою року» за «неодмінну готовність до інновацій та креативності», отримавши премію від Німецької бібліотечної спілки у розмірі 30.000 євро. Коли учасники семінару запитали у Франка Раумеля, що такого особливого в його інформаційному медіа-центрі, то почули у відповідь, що його книгозбірні «вдалося ідеальним чином позиціонувати себе як місце самоорганізованого навчання, яке триває все життя». Пан Раумель неодноразово нагадував, що налагодити роботу таким чином їм постійно допомагає тісна співпраця бібліотеки з громадою міста, коли під час консультаційних бесід вирішується, як медіа-центру покращити свої професійні шанси щодо побудови роботи як простору для навчання, яку роль відіграє самоосвіта в суспільстві, як зробити цей процес активним, як бібліотека може допомогти громаді виконати цю просвітницьку функцію. А спрямувати роботу бібліотеки в цьому напрямку пан Раумель запропонував з найпростішого – розумної організації праці в бібліотеці. Про це сьогодні йдеться і в нашій бібліотеці під час публічних обговорень з громадою міста про майбутнє обласної книгозбірні. Пан Раумель пропонує насамперед поділити бібліотеку на п’ять зон. Теоретично ця ідея полягає в реалізації просторової концепції. В інтенсивному діалозі між архітекторами, бібліотекарями і представниками громади мають бути обумовлені робочі зони бібліотеки, які складають концептуальну основу успішної роботи будь-якої книгозбірні. Згідно неї територія бібліотеки поділяється на п’ять зон.

Перша зона – презентаційна, де представлені всі тематичні напрямки роботи бібліотеки. Реклама, виставки, зона цифрових ресурсів, яка має бути інтегрованою з традиційними навчальними документами, добіркою електронних матеріалів з фонду бібліотеки (електронні навчальні посібники, презентації, звукові і музичні файли, колекції відеофільмів, інформаційні довідки тощо). Ця зона має бути активною, рухливою і відкритою. Друга - зона релаксації, яка пропонує відвідувачам розслабитися в приємній атмосфері, гортаючи періодичні видання, які є у вільному доступі, послухати розповідь про нові надходження, переглянути відео презентацію чи просто поспілкуватися в неформальній обстановці за філіжанкою кави. Третя зона – зона навчання. Насамперед це фонд, що є базою для отримання знань, зокрема, колекція інформресурсів (книги, документи СD-формату, відео тощо). В цій зоні має знаходитися центр для опанування та використання IT-навичок, без яких досягти успіху у 21 столітті неможливо, WI-FI зона. Ця зона має стати простором для зустрічей, презентацій, досліджень, спілкування. Тематизація даної території сприятиме якості отримання знань. Четверта – зона спілкування. Оскільки бібліотека завжди була містом комунікацій, в ній обов’язково має бути місце для зустрічей, відкритих дискусій, обговорень, відзначення подій тощо. П’ята – зона отримання інформації у різних контекстах. Бібліотека надає доступ до інформації через консультації, внутрішні та зовнішні Електронні бази даних, мережу Інтернет. Ця зона є центральним пунктом отримання найсвіжішої та найактуальнішої інформації для користувачів. Цифрові можливості бібліотеки використовуються тут як сполучна ланка між бібліотекою та громадянами різного віку.

Всі ці зони мають в бібліотеці однаково важливе значення і мають бути враховані при плануванні її роботи. Як на мій погляд, перевагою цієї моделі, що запропонував пан Раумель є те, що вона ілюструє бібліотеку в контексті оточуючого світу, підкреслює її роль для розвитку громади як центру акумуляції знань і досвіду та обміну ними.

Хотілося б дізнатися вашу точку зору щодо запропонованої системи розподілу бібліотеки на зони, як вони сприятимуть більш конструктивній роботі сучасної бібліотеки?

В наступній статті я запропоную подальшу тему для обговорення, яка безпосередньо дискутувалася під час семінару. Зокрема, як можна зреалізувати просвітницьку місію публічної бібліотеки, яка роль самоосвіти в суспільстві, як бібліотека і її потенційні користувачі можуть запровадити спільні заходи щодо реалізації цієї просвітницької функції. Ці питанні стали відправною точкою розробки проекту «Навчання в бібліотеці – надії і реальність».